Найменування документа (укр.)

Згідно з ДБН В.2.5-13-98 1.1.7, за технічної можливості сигнали від приймально-контрольних приладів установок пожежогасіння та пожежної сигналізації виводять на пульти централізованого спостерігання державної пожежної охорони. За «Правилами пожежної безпеки в Україні» (п. 6.1.28), приймально-контрольні прилади і станції УПС та КОПС треба встановлювати у приміщеннях із цілодобовим чергуванням персоналу. У обґрунтованих випадках допускають встановлення приймально-контрольних приладів у приміщеннях без чергового персоналу за умови забезпечення передання оповіщень про пожежу (несправності) на пожежний пост або в інше приміщення із постійним цілодобовим перебуванням людей та забезпечення контролю каналів зв`язку. У цьому разі має бути передбачено заходи, які перешкоджають доступу сторонніх осіб до приймально-контрольних приладів. У разі технічної можливості сигнали від приймально-контрольних приладів УПС та АУП слід виводити на пульти централізованого спостерігання пожежної охорони. Чи обов`язково виводити сигнали від систем пожежної автоматики об`єкту на пульти централізованого спостерігання пожежної охорони, якщо сигнал уже виведено на пульт централізованого спостерігання всередині об`єкту з цілодобовим черговим персоналом? Як бути тоді, коли таких сигналів сотня або і більше? Що є критерієм технічної можливості, як це сказано в пунктах нормативних актів? Чи може персонал на пульті централізованого спостерігання державної пожежної охорони кваліфіковано сприйняти 100-200 сигналів від великого об`єкту, якщо навіть для навченого персоналу реагування на ці сигнали іноді потребує спокою, часу на вивчення для правильного реагування.