Найменування документа (укр.)

Просимо роз’яснити спірне питання щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм групи 58 Експлуатація вантажопасажирських підіймачів, що наведена в ДСТУ Б Д.2.2-7:2012 Бетонні та залізобетонні конструкції збірні (Збірник 7). У нашому випадку будується житловий комплекс, у складі якого є декілька різновисотних будівель (висотою 10, 12 і 16 поверхів). В інвесторській кошторисній документації, а потім у погодженій замовником динамічній договірній ціні кошти на експлуатацію вантажопасажирських підіймачів передбачено кількома позиціями (для кожної будівлі). Крім баштових кранів на об’єкті встановлено і використовуються щоглові будівельні підіймачі вантажопідйомністю 0,5 т, які нарощуються по висоті в міру зведення будівель і забезпечують піднімання всіх необхідних будівельних вантажів. Пасажирські підіймачі для піднімання та спускання робітників протягом робочої зміни зовні будівель установлювати недоцільно, робітники піднімаються на поверхи будівель по сходових маршах, надалі планується використовувати для цієї цілі проектні вантажопасажирські ліфти, які буде змонтовано після завершення основних будівельних робіт і пристосовано для потреб будівництва (перевезення робітників і дрібних будівельних вантажів, оздоблювальних матеріалів тощо). Замовник вважає витрати на експлуатацію вантажопасажирських підіймачів безоб`ємними, тому що такий вимірник у нормах 7-58-1 і 7-58-2 як 100 м2 площі забудови більше ніде не зустрічається і він не знає, яким чином треба враховувати ці витрати в щомісячних Актах приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в). Ускладнює розуміння цього питання принцип визначення величини витрат, оскільки і у кошторисі і у договірній ціні ці витрати обчислювалися на перші 9 поверхів і на кожний наступний поверх, як зазначено в нормах 7-58-1 і 7-58-2