Сьогодні Мінрегіон є одним з ключових міністерств у плані проведення реформ, а його глава особисто відповідає за ключові з них – децентралізацію та енергозбереження в Україні. Про діяльність Міністерства регіонального розвитку та про те, куди йдуть гроші, зокрема, європейських партнерів України, радіостанція Голос Столиці поговорила з заступником голови Мінрегіону Романом Чуприненком.

Світова спільнота виділяє десятки мільйонів євро у вигляді допомоги Україні. Як повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з питань європейської інтеграції Роман Чуприненко, на сьогоднішній день урядом України відібрано 72 проекти на загальну суму 707 мільйонів гривень, що мають піти на допомогу переміщеним особам і реконструкцію інфраструктурних об’єктів на Донбасі і в областях, що знаходяться поряд із зоною конфлікту. Координацією реалізації цих проектів займається Мінрегіон.

Про діяльність Міністерства регіонального розвитку та про те, куди йдуть гроші, зокрема, європейських партнерів України, радіостанція Голос Столиці поговорила з заступником голови Мінрегіону Романом Чуприненком.

Чим займається Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з питань європейської інтеграції?

– На сьогоднішній день Мінрегіон є одним з ключових міністерств у плані проведення реформ. Міністерство регіонального розвитку і віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко персонально відповідає за ключові реформи в країні, а саме за децентралізацію і за енергоефективність та енергозбереження в Україні. А децентралізація – це ключова реформа, що охоплює мінімум 22 напрями та 22 міністерства та відомства, які залучені до цієї реформи. Власне, тому і посада міністра регіонального розвитку має дещо особливий статус – міністр регіонального розвитку прирівняний до віце-прем’єра. Мінрегіон проводить вкрай активну міжнародну політику, віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко є співголовою дев’яти спільних міжурядових комісій. Дві з них з європейськими країнами – Німеччина та Франція – та з низкою країн Сходу (Туреччина, Азербайджан, Туркменістан, Узбекистан, Казахстан та Китай).

Давайте більш детально зупинимося на західних партнерах України.

– У першу чергу хотів би відзначити вкрай активну позицію ЄС, який в Україні кредитує проекти через Європейський інвестиційний банк. На сьогоднішній день європейським інвестиційним банком спільно з Міністерством регіонального розвитку реалізується спільно декілька програм. Перша програма – це надзвичайна кредитна програма для України, на загальну суму двісті мільйонів євро. Ця фінансова угода була підписана 22 грудня 2014 року прем’єр-міністром України Яценюком та віце-президентом Європейського інвестиційного банку. Протягом 2015 року відбувалася її ратифікація, виписувалися ключові позиції, нормативно-правова база, по якій будуть надаватися кредити. Проектів дуже багато, спочатку їх було 486 на загальну суму 263 мільйони євро. Наприкінці грудня 2015 року Європейський інвестиційний банк надав Україні перший транш у розмірі 15 мільйонів євро. На сьогоднішній день Мінрегіоном спільно з консультантами ЄІБ відібрано 72 проекти на загальну суму 28 мільйонів євро.

Що це за надзвичайна кредитна програма?

– Надзвичайна кредитна програма була заснована, власне, під час подій на сході нашої держави і території, які постраждали внаслідок дій незаконних збройних формувань, в першу чергу є бенефіціарами такої допомоги. Пільговий кредит, який надається Україні на наступних умовах: відсоткова ставка – 1,3%, а кредит надається на 20 років з пільговим періодом до п’яти років.

Тобто цей кредит надається державі Україна?

– Так. І держава Україна визначає пріоритетні проекти разом з органами місцевого самоврядування. Тобто проекти піднімаються, особливо в умовах децентралізації, від органів місцевого самоврядування, проходять громадські слухання. Відбираються вони в регіонах, затверджуються урядовим рішенням, і держава Україна таким чином допомагає регіонам у відновленні інфраструктури та систем життєдіяльності на сході нашої держави і на тих територіях Донецької та Луганської області, які контролюються державою Україна.

Ця надзвичайна кредитна програма розрахована для допомоги постраждалим від військових дій областей?

– Ця програма, особливо перший транш, має виключно соціальне спрямування. Україною разом з Європейським інвестиційним банком було прийнято рішення, що перший транш буде спрямований на вирішення потреб тимчасово переміщених осіб, як на території Донецької та Луганської областей, які контролюються державою Україна, так і в першу чергу на території сусідніх областей, а це Харківська, Запорізька та Дніпропетровська області. Велика кількість людей приймається цими областями, вони несуть велике навантаження, я маю на увазі системи життєдіяльності.

Які проекти підпадають під категорію фінансування завдяки цій програмі?

– У першу чергу це ті проекти, які спрямовані на допомогу тимчасово переміщеним особам і їхнім сім’ям. Реконструкція гуртожитків, дитячих садочків, лікарень, госпіталів, тобто чим держава може допомогти першочергово, при їх розміщенні та при перебуванні їхніх сімей. У цю програму підпадають системи життєзабезпечення – вода, тепло, освітлення. Всі ці проекти визначаються органами місцевого самоврядування, затверджуються урядом, і кошти урядом надаються органам місцевого самоврядування і кінцевим бенефіціарам на безповоротній основі. Тобто таким чином держава допомагає фінансувати відновлення східної частини України. За цим кредитом держава буде розраховуватися в особі Міністерства фінансів, але ця допомога на території, допомога громадам, надається безповоротно.

Щодо переміщених осіб, мова йде про 200 мільйонів євро, або про 15 мільйонів?

– Перший транш загальним обсягом 28 мільйонів євро, у грудні ми отримали перші 15 з них, але другий і подальший транші можуть розширювати спектр фінансування. Ми маємо надію, що в другий, третій і наступні транші потраплятиме більше інфраструктурних проектів, тому що в Донецькій і Луганській області є і знищені мости, і знищені мостові переходи, інколи навіть складно доставляти продукти, інколи громадянам складно добратися до лікарень.

Яким чином визначається, на що підуть ці гроші? Як обиралися проекти, на які видаються гроші?

– Мінрегіон тут виступає ініціатором, тією рушійною силою, яка забезпечила підписання фінансової угоди від імені держави, ми забезпечили проходження її зацікавленими особами, тобто ці кошти Міністерством регіонального розвитку фактично були залучені в державу. Потім ми інформуємо всі ОДА, мерів міст, які можуть бути залучені до фінансування, що ми очікуємо від них перелік проектів, які можуть бути профінансовані на певні цілі. Потім у регіонах проходять громадські слухання. На сході України зараз дуже багато волонтерських організацій, громадських організацій, є громадські організації тимчасово переміщених осіб, і ми завжди акцентуємо увагу на тому, щоб обговорення і відбір проектів, який здійснюється в регіонах, відбувався спільно. Тому що цінність цього проекту полягає в кінцевому його результаті, а кінцевий результат – це або дитина, яка піде в дитсадок, або людина, яка буде забезпечена житлом.

Тобто, є міська адміністрація, яка написала гарний проект. Ви ухвалюєте цей проект, перераховуєте кошти, а міськадміністрація проводить тендер?

– Так, визначає виконавця робіт, і кошти напряму з Ексимбанку ідуть виконавцеві робіт. Тобто, коли ми співпрацюємо з міжнародними фінансовими установами, дуже часто трапляється, що кошти не направляються на відповідні міські чи обласні органи самоуправління. Кошти напряму, аби не було зайвих зловживань, направляються виконавцеві робіт по актах виконаних робіт.

Тобто чиновники на місці, в якійсь сільській адміністрації, цих грошей навіть і не бачать? І корупційна складова тут не може виникнути?

– Кошти постійно знаходяться на рахунку Мінфіну України у державному банку, в Укрексимбанку. Звісно, органи місцевого самоврядування проводять тендерні процедури, звичайно, вони відбирають виконавця робіт. Це є в їхніх повноваженнях. Тому вкрай важливо, щоб проводилися громадські слухання щодо процесу не лише відбору, а безпосередньо реалізації проектів.

І в сфері контролю ви також покладаєтеся на громадськість?

– Так, звісно. Ми запрошуємо громадськість до співконтролю за реалізацією цих проектів.

Про які суми йде мова в середньому на один проект?

– Проекти абсолютно різні. Проекти формуються не за сумою, а за нагальністю. Тобто, є дитячі садочки, наприклад, де є трішечки зруйнований дах. Ці проекти можуть коштувати до мільйона гривень. Є і більші проекти. В основному це проекти, які стосуються великих лікарень і госпіталів. Це і обласна лікарня в Запоріжжі, і обласна офтальмологічна лікарня у місті Харків. На сьогоднішній день урядом України відібрано 72 проекти на загальну суму 707 мільйонів гривень. В середньому проекти реалізуються від 1 до 30 мільйонів гривень. Тобто по загальній вартості проекту ми їх не комплектуємо.

Ви казали про 486 заявок на ці гроші. Лишилося 72. Яким чином, за якими критеріями відсіялися решта?

– У фінансовій угоді, яка підписана між Європейським інвестиційним банком та урядом України, чітко прописані критерії та цілі, на які можуть бути спрямовані кредитні кошти Європейського інвестиційного банку. І при Міністерстві регіонального розвитку на постійній основі працює група консультантів Європейського інвестиційного банку. Вони роблять виїзди на місця разом з нашими представниками, ми разом з консультантами передивляємося кожен проект, чи він відповідає фінансовій угоді і цілям надання позики, чи не відповідає. Це щоденна робота, в результаті якої і з’явилися ті 72 проекти. Вони прозоро відібрані органами місцевого самоврядування з наполягання Міністерства регіонального розвитку із залученням громадськості.

Крім загальної фінансової угоди, яка підписана між урядом України та Європейським інвестиційним банком, Міністерством регіонального розвитку спільно з консультантами ЄІБ був розроблений посібник із закупівель, яким мають керуватися органи місцевого самоврядування під час проведення тендерних процедур, був розроблений тристоронній документ про безповоротну передачу коштів між Міністерством фінансів, Міністерством регіонального розвитку та кінцевим бенефіціаром, і була розроблена примірна тендерна документація. На сьогоднішній день органи місцевого самоврядування заповнюють примірну тендерну документацію і направляють її на погодження. Уже дуже скоро, я сподіваюся, що за тиждень, почнеться оголошення про відкриття тендерних процедур для відбору вже безпосередніх виконавців будівництва.

Нещодавно саме Європейський інвестиційний банк обіцяв виділити кошти Донецькій області на відновлення зруйнованих мостів. Яка ситуація із цими грошима?

– Ці гроші надаються у рамках цієї ж надзвичайної кредитної програми, яка реалізується спільно з Європейським інвестиційним банком. На початку 2016 року ми отримали всю документацію стосовно відновлення трьох мостів у Донецькій області. Основний з них поблизу міста Семенівка. Європейський інвестиційний банк готовий і в другому транші розглядати відновлення мостів і мостових переходів, у першу чергу в Донецькій і Луганській області, бо там насправді повністю знищена інфраструктура. Вже є усна домовленість щодо реалізації таких проектів.

З цих 707 мільйонів скільки виділено для будівництва в місті Києві?

– У першому транші проектів і в загальній сумі 707 мільйонів, що затверджені рішенням уряду, немає проектів в місті Києві і Київській області. Спільним рішенням уряду України і Європейського інвестиційного банку було прийнято рішення щодо фінансування в рамках першого траншу в першу чергу проектів інфраструктури Донецької і Луганської області та трьох сусідніх областей. Першочерговим завданням надзвичайної кредитної програми є відновлення пошкодженої інфраструктури та потреб тимчасово переселених осіб. Я знаю ситуацію в місті Києві і в Київській області, яка так само приймає тимчасово переміщених осіб, і сподіваюся, що в другому або в подальших траншах місто Київ і Київська область також братимуть участь.

Чи не вийде так, що мости відбудують, а їх знову зруйнують? Навіщо тоді відновлювати?

– Один міст або мостовий перехід може забезпечувати до 100 тисяч населення і продуктами харчування, і у плані переміщення цих осіб. Тобто це життя, яке відбувається кожен день. Тому очікувати, що можливо за рік чи за два, чи за якийсь певний час з тим чи іншим мостом щось відбудеться, ми не можемо.

Розкажіть докладніше про програму німецького банку, який теж займається допомогою саме відновленню Донбасу.

– З приємністю хочу сказати, що Мінрегіон виступав ініціатором і зараз є відповідальним виконавцем за одним з напрямів реалізації спільно залучених коштів з німецькою кредитною установою KFW. Минулого року була підписана фінансова угода на загальну суму 500 мільйонів євро. З цієї суми 200 мільйонів євро пішло на макрофінансову підтримку бюджету, тобто Міністерство фінансів отримало ці кошти. 300 мільйонів євро розподілені наступним чином. 150 мільйонів євро піде на фінансування проектів у сфері Міністерства енергетики, і Міністерство енергетики буде відповідальним за ці проекти. 90 мільйонів євро підуть на подібні проекти, які ми щойно обговорювали, але окупні проекти, не соціальні, в сфері систем життєдіяльності, інфраструктури, водоканалів, тепломереж, відповідальним за реалізацію і вибірку цих коштів буде Міністерство регіонального розвитку. І 60 мільйонів євро спрямовуються на реалізацію проектів у сфері Міністерства інфраструктури. Це ремонт локомотивів, тягачів, заміна застарілих модулей.

Німецька кредитна установа KFW серед цілей цього кредиту також визначає для себе, що ці кошти мають бути спрямовані в першу чергу на відновлення і відбудову інфраструктури східної частини України. Усі ці проекти мають бути реалізовані в п’яти східних областях України: Донецька, Луганська, Харківська, Запорізька та Дніпропетровська відповідно. Крім того зазначу, що німецька кредитна установа надає кредитні кошти на таких умовах: відсоткова ставка — до 4,5%, вони надаються на 15 років з пільговим періодом повернення п’ять років. Тому наразі триває відбір окупних проектів. Окупні проекти – це водопостачання, теплопостачання, те, що може бути закладено в тариф.

Які ще цікаві програми передбачені для України?

– Є ще програма розвитку муніципальної інфраструктури України, яка реалізується спільно Міністерством регіонального розвитку з уже відомим Європейським інвестиційним банком, який надає кредитні кошти на вкрай пільгових умовах. На сьогоднішній день якщо брати фіксований курс, він становить 1,31%. Програма розвитку муніципальної інфраструктури України охоплює п’ять напрямів: водопостачання та водовідведення, один з напрямів, теплопостачання, енергоефективність громадських будівель, поводження з твердими побутовими відходами і вуличне освітлення. Тобто це вся та робота, яку, знову ж таки, органи місцевого самоврядування проведуть разом з громадськістю, разом з волонтерськими організаціями. Відкрито, прозоро проведуть відбір таких проектів, передадуть на наше міністерство. Ми закумулюємо ці проекти, передамо далі на рішення уряду, і уряд України визначатиме, на які напрями ми можемо кошти використовувати. Як ви бачите, з цих п’яти напрямів кошти можуть йти фактично на будь-яку сферу міської інфраструктури.

Джерело: http://www.minregion.gov.ua/